Чего только стоит ваше высокомерное "ГА!"
Де тут хоч натіяк на високомірність? Це часто вживаний український вираз, а мову країни в якій живеш бажано вивчати і знати :
Словник української мови
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
в означенняхТлумачення, значення слова «га»:
ГА 1, част. пит., розм.
1. Уживається як відгук на звертання. — Василю! — обізвав його Грицько. — Га? Ти не чув? — і він знову його перепитав (Панас Мирний, IV, 1955, 25); — Іване! — Га? — Та рушай! Що ти там огинаєшся?! (Андрій Головко, II, 1957, 30).
2. Уживається як перепитування непочутого. — Чом не вечеряєш? — Га? — Вечеряти йди... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 27); — Дядьку-капітане! — гукає хтось з берега. — З середою вас! — Га? — З се-ре-до-ю! — Га? (Далеко, не чути за вітром). — З се-ре-до-о-о... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 150).
3. Уживається в кінці питальних речень як спонукання до відповіді. Бере [пані] сорочку в Насті, дивиться: — Та ти й не шила, мабуть, нічого, га? (Марко Вовчок, I, 1955, 264); — А що ж ви мовчите, товаришу Шильман?.. Невже вас не обходить те, про що мовилось? Га? (Олесь Досвітній, Вибр. 1959, 192).
4. Уживається на початку або в кінці питальних речень для підкреслення обурення, здивування і т. ін. — Не знайшли чеснішого, прямішого чоловіка. Злодія одібрать, га? Ну й голови! (Панас Мирний, IV, 1955, 215); [Нартал:] Га, мовчиш, мовчиш? Ага, я наступив тобі на горло? (Леся Українка, II, 1951, 432).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 7.Коментарі (0)
ГА 2, виг. Уживається для вираження обурення, невдоволення, жаху і т. ін. (залежно від інтонації вислову). Весь цирк завмирав в напруженні.. [Вояк:] Га!! Убив! (Леся Українка, II, 1951, 542); — Га! Фабрикант! Бач, як старається, щоб жінка ніжок не замочила (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 33); — Нічого не второпаю. От голова, га? — вигукнув дідок чи то з подивом і захватом, чи в стані ущипливого презирства до себе (Олександр Довженко, I, 1958, 459).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 7.