1) яку пушку брати
-------
Валерій Кустарев (власник сайту Аеріал) в свій калькулятор взяв розміри антени Креосана (з відео), які я на сайті lan23.ru підправив (у відео Креосана суттєве непопадання в діапазон)
Антена по моделі Креосана не перекриває діапазон 3G, КСВ плаває біля 2, а на даунлінку піднімається вище 4
https://ypylypenko.livejournal.com/73096.html
підсилення в районі 10.5 dBi але зверху падає до 7.5 dBi через ріст КСВ. На 75 Ом КСВ зверху ще вищий, бо опір в цієї моделі падає до 35 Ом на верхніх частотах
Діапазон 3G з натяжкою перекриває лише пушка Бестер спеціально під цей діапазон (вона відрізняється від пушок BDM-2 для LTE)
Її виготовляли в 2 пробних версіях
з підрізним активним диском https://ypylypenko.livejournal.com/73658.html
з четверним активним диском https://ypylypenko.livejournal.com/74215.html
перша схема простіша, другу схему Бестер розробляв під МИМО, до появи LTE очікувалося що в UMTS/HSPA запровадять підтримку MIMO 2x2, але потім це стало неактуально і базові станції та абонентські девайси так і ніколи не отримали MIMO в UMTS
2) вплив способу вводу кабеля на КСВ всіх пушок
гола неекранована жила (по схемі Kreosan-Aerial її довжина 13.3 мм) з тонкого провода (1.0 мм) це на частотах 2+ ГГц досить велика індуктивність.
Через цю індуктивність, реактанс "пушки Аеріал" коливається біля jX = +50 +-10 Ом
Через це КСВ50 коливається біля 2.5 і досягає 5 на верхній частоті.
Суттєво зменшити реактанс можна якимось чином додавши ємності в порт.
Найпростіше це зробити просто ввівши в модель оплітку кабеля в піддисковий простір.
Цим вбиваються 2 зайці:
* реактанс заганяється в 0 +-10 Ом, на хороших моделях пушок це дозволяє втримати КСВ межах 1.5 (всі діапазони LTE і значна частина UMTS-2100), лише на краях UMTS буде підніматися до 2-2.2
* модель стає незалежною від марки кабеля (від товщини центрального провода). Навіть якщо використати тонший провід (короткий пігтейл) - не буде жодної різниці.
Для моделі Аеріал-Креосан екран кабеля радикально вирішує проблему КСВ
https://ypylypenko.livejournal.com/73096.html#ekran
Якщо зменшити розміри на 3-3.5% то взагалі можна загнати КСВ<2 і ліквідувати завал направленості вище 2100 МГц
3) байки про кілометраж.
в 90% не вірю ніяким даним про кілометраж після того як почав картографувати положення БС і виявив що бази які я думав зовсім не там де я думав. Без скріншотів з LACTAC/Cell-ID кілометраж - це лише гіпотеза. Обговорення рибаками вчорашнього улову.
3) чи варто заморочуватися з підбором довжини кабеля?
Не варто.
В зв'язку з неоптимальним узгодженням є 3 види втрат:
1] втрати на відбиття на межі кабель-антена назад в кабель і назад в девайс
2] втрати на відбиття на межі кабель-девайс назад кабель і назад в антену
3] теплові втрати на розігрів кабеля понад паспортні через вищу амплітуду стоячих хвиль порівняно з амплітудою біжучих хвиль
Підбором довжини кабеля n*Lambda/2 можна ліквідувати лише одне відбиття на межі кабель-девайс (в режимі прийому) чи на межі кабель-антена (в режимі передачі). Інші 2 види втрат не залежать від довжини кабелю.
З цим можна було б заморочуватися якби антена мала КСВ50=1, модем 50 Ом, а кабель не 50 Ом.
Це чисто теоретично можливо лише в дуже вузькій смузі частот.
В полосі 1920-2170 МГц це не має жодного сенсу
Червона лінія - це КСВ при кабелі довжиною 0 (пряме включення нагрузки в антену). Це підправлена версія пушки Аеріал (з екрануванням)
Інші 6 кривих це КСВ при кабелі від 2.0 до 2.2 метра з кроком 4 сантиметри
Жодна з цих кривих не є кращою за іншу криву. Будь-яка крива має мінімуми з кроком 60-80 МГц